Словник української мови в 11 томах

дилетантизм

ДИЛЕТАНТИ́ЗМ, у, ч., книжн. Те саме, що дилета́нтство.

Композитор [М. Лисенко] рішуче пориває з дилетантизмом та аматорством, підносить українську оперу на небувалу до того часу висоту (Укр. клас. опера, 1957, 248);

Дилетантизм — поширене зло у нашій критиці, насамперед периферійній, про це доводиться говорити на повний голос (Рад. літ-во, 4, 1965, 68).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. дилетантизм — дилетанти́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. дилетантизм — -у, ч., книжн. Те саме, що дилетантство.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дилетантизм — (іт. dilettantisme) — аматорське, непрофесійне ставлення до занять в будь-якій галузі науки, мистецтва тощо.  Словник-довідник музичних термінів
  4. дилетантизм — дилетанти́зм, дилета́нтство (від дилетант) поверхове, без належної підготовки заняття якоюсь галуззю науки, мистецтва тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. дилетантизм — Дилетанти́зм, -му, -мові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. дилетантизм — (нім. < італ. < лат. — отримувати задоволення) Непрофесійне аматорське відношення до мистецтва і архітектури. Дилетант вважає, що зміст образотворчого мистецтва полягає у натуралістичному зображенні предметів та їхнього оточення...  Архітектура і монументальне мистецтво