дилетантизм
ДИЛЕТАНТИ́ЗМ, у, ч., книжн. Те саме, що дилета́нтство.
Композитор [М. Лисенко] рішуче пориває з дилетантизмом та аматорством, підносить українську оперу на небувалу до того часу висоту (Укр. клас. опера, 1957, 248);
Дилетантизм — поширене зло у нашій критиці, насамперед периферійній, про це доводиться говорити на повний голос (Рад. літ-во, 4, 1965, 68).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дилетантизм — дилетанти́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- дилетантизм — -у, ч., книжн. Те саме, що дилетантство. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дилетантизм — (іт. dilettantisme) — аматорське, непрофесійне ставлення до занять в будь-якій галузі науки, мистецтва тощо. Словник-довідник музичних термінів
- дилетантизм — дилетанти́зм, дилета́нтство (від дилетант) поверхове, без належної підготовки заняття якоюсь галуззю науки, мистецтва тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
- дилетантизм — Дилетанти́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дилетантизм — (нім. < італ. < лат. — отримувати задоволення) Непрофесійне аматорське відношення до мистецтва і архітектури. Дилетант вважає, що зміст образотворчого мистецтва полягає у натуралістичному зображенні предметів та їхнього оточення... Архітектура і монументальне мистецтво