дилетантизм

(нім. < італ. < лат. — отримувати задоволення)

Непрофесійне аматорське відношення до мистецтва і архітектури. Дилетант вважає, що зміст образотворчого мистецтва полягає у натуралістичному зображенні предметів та їхнього оточення, в архітектурі — лише у вирішенні утилітарних питань (зручному розташуванні приміщень і застосуванню традиційних конструкцій). Д. замовника часто негативно проявляється у некомпетентному втручанні в образне вирішення твору монументального мистецтва, унікальної споруди. Разом з тим, дилетант іноді необтяжений забобонами, оманою, зашкарублістю попередників, має свіжий погляд і оригінальне сприйняття. Тому чимало першовідкривачів у науці й мистецтві були дилетантами (наприклад, англійські прерафаеліти, французькі імпресіоністи і постімпресіоністи, архітектори К. Рен, Ле Корбюзьє та інші).

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дилетантизм — ДИЛЕТАНТИ́ЗМ, у, ч., книжн. Те саме, що дилета́нтство. Композитор [М. Лисенко] рішуче пориває з дилетантизмом та аматорством, підносить українську оперу на небувалу до того часу висоту (Укр. клас. Словник української мови в 11 томах
  2. дилетантизм — -у, ч., книжн. Те саме, що дилетантство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дилетантизм — дилетанти́зм, дилета́нтство (від дилетант) поверхове, без належної підготовки заняття якоюсь галуззю науки, мистецтва тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. дилетантизм — (іт. dilettantisme) — аматорське, непрофесійне ставлення до занять в будь-якій галузі науки, мистецтва тощо. Словник-довідник музичних термінів
  5. дилетантизм — Дилетанти́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. дилетантизм — дилетанти́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови