дилетантський
ДИЛЕТА́НТСЬКИЙ, а, е. Прикм. до дилета́нт; аматорський.
Аркадій соромився своєї дилетантської гри (Коп., Тв., 1955, 275);
// Поверховий, без достатніх спеціальних знань.
Загальна начитаність, дилетантська поорієнтованість його в деяких питаннях політичної боротьби революційних партій у передвоєнний період дозволяла йому бути серед революційно настроєних людей своїм чоловіком, але не порадником (Іщук, Вербівчани, 1961, 118).
Словник української мови (СУМ-11)