1. Словник української мови в 11 томах

дилетантський

ДИЛЕТА́НТСЬКИЙ, а, е. Прикм. до дилета́нт; аматорський.

Аркадій соромився своєї дилетантської гри (Коп., Тв., 1955, 275);

// Поверховий, без достатніх спеціальних знань.

Загальна начитаність, дилетантська поорієнтованість його в деяких питаннях політичної боротьби революційних партій у передвоєнний період дозволяла йому бути серед революційно настроєних людей своїм чоловіком, але не порадником (Іщук, Вербівчани, 1961, 118).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дилетантський — дилета́нтський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дилетантський — -а, -е. Прикм. до дилетант; аматорський. || Поверховий, без достатніх спеціальних знань. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дилетантський — АМА́ТОРСЬКИЙ (властивий аматорові, аматорам; зроблений аматором, аматорами), ЛЮБИ́ТЕЛЬСЬКИЙ, ДИЛЕТА́НТСЬКИЙ, КУСТА́РНИЙ рідко. Спалеологія як аматорський рух домінує в індустріально розвинених країнах, причому кількість людей, які захоплюються нею... Словник синонімів української мови
  4. дилетантський — Дилета́нтський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)