1. Словник української мови в 11 томах

дилетантство

ДИЛЕТА́НТСТВО, а, с. Заняття мистецтвом, наукою без належних знань і підготовки; аматорство.

Її [О. Кобилянської] писання не дилетантство, а справжня література (Л. Укр., V, 1956, 264);

Цю проблему [річки] ми вирішуємо комплексно, у великому масштабі, на твердому науковому грунті. Дилетантство тут не допоможе (Чаб., Тече вода.., 1961, 38);

// Поверхові знання в галузі мистецтва, науки і т. ін.

Я веду мову про саму суть літературної майстерності: невірно працювати на дозвіллі, це буде не натхненна праця, а жалюгідне дилетантство (Смолич, VI, 1959, 292).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дилетантство — дилета́нтство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. дилетантство — Аматорство, дилетантизм; П. поверховість, школярство, доморослість. Словник синонімів Караванського
  3. дилетантство — -а, с. Заняття мистецтвом, наукою без належних знань і підготовки; аматорство. || Поверхові знання в галузі мистецтва, науки і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дилетантство — Дилета́нтство, -ва, -ву, -вом Правописний словник Голоскевича (1929 р.)