1. Словник української мови в 11 томах

дилина

ДИЛИ́НА, и, ж., зах. Груба дошка; брус, балка.

Дрібчасті перебої скрипки та басолі літали понад людьми і виривалися з клуні вкупі з промінням осіннього пообіднього сонця, що стріляло крізь стіну, де була вийнята одна дилина (Л. Укр., III, 1952, 670).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дилина — Де́лин, дилин, дили́на: Ди́ля, дили́на: — балка, колода [X] — брус, балка [33] — груба дошка, балка, брус [1;14] — груба дошка, брус (Ів.Фр. Словник з творів Івана Франка
  2. дилина — -и, ж., зах. Груба дошка; брус, балка. Великий тлумачний словник сучасної мови