димохід
ДИМОХІ́Д, хо́ду, ч. Димар, а також канал з вогнетривкого матеріалу для виходу диму з печі в димар.
Димоходи слід щомісяця очищати від сажі (Колг. Укр., 9, 1958, 32);
Димохід забився, і вся кімната повна їдкого густого диму (Еллан, II, 1958, 43).
Словник української мови (СУМ-11)