димохідний

ДИМОХІ́ДНИЙ, а, е. Прикм. до димохі́д.

По іскрах з димохідних труб над вагонами Артем догадавсь, що це ж, певно, і є той ешелон артилеристів (Головко, II, 1957, 528).

Значення в інших словниках

1. димохідний — димохі́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. димохідний — -а, -е. Прикм. до димохід.  Великий тлумачний словник сучасної мови