димочок

ДИМО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до димо́к.

Ось вітер димочок з хати на хату кида, як клубочок (Щог., Поезії, 1958, 85).

Значення в інших словниках

1. димочок — димо́чок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. димочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до димок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. димочок — Димок, -мку, димочок, -чку м. ум. отъ дим.  Словник української мови Грінченка