1. Словник української мови в 11 томах

димочок

ДИМО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до димо́к.

Ось вітер димочок з хати на хату кида, як клубочок (Щог., Поезії, 1958, 85).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. димочок — димо́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. димочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до димок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. димочок — Димок, -мку, димочок, -чку м. ум. отъ дим. Словник української мови Грінченка