димохідний
ДИМОХІ́ДНИЙ, а, е. Прикм. до димохі́д.
По іскрах з димохідних труб над вагонами Артем догадавсь, що це ж, певно, і є той ешелон артилеристів (Головко, II, 1957, 528).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- димохідний — димохі́дний прикметник Орфографічний словник української мови
- димохідний — -а, -е. Прикм. до димохід. Великий тлумачний словник сучасної мови