димочок
Димок, -мку, димочок, -чку
м. ум. отъ дим.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- димочок — димо́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- димочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до димок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- димочок — ДИМО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до димо́к. Ось вітер димочок з хати на хату кида, як клубочок (Щог., Поезії, 1958, 85). Словник української мови в 11 томах