дипломатичність
ДИПЛОМАТИ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. дипломати́чний 2.
Користуючись мовчанкою, канцлер аналізував свою відповідь [посланцеві], схвалюючи її рішучість і виняткову дипломатичність (Ле, Наливайко, 1957, 26).
Словник української мови (СУМ-11)