дипломник

ДИПЛО́МНИК, а, ч. Те саме, що диплома́нт 1.

Кожний учений вузу повинен мати аспірантів, залучати до наукових досліджень найздібніших студентів старших курсів і дипломників (Рад. Укр., 8.УІІ 1961, 1).

Значення в інших словниках

1. дипломник — дипло́мник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. дипломник — -а, ч. Те саме, що дипломант 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови