дипломник
ДИПЛО́МНИК, а, ч. Те саме, що диплома́нт 1.
Кожний учений вузу повинен мати аспірантів, залучати до наукових досліджень найздібніших студентів старших курсів і дипломників (Рад. Укр., 8.УІІ 1961, 1).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me