дипломний

ДИПЛО́МНИЙ, а, е.

1. Прикм. до дипло́м 1.

2. Який виконується для одержання диплома.

Нерідко студенти розробляють дипломні проекти, які потім впроваджуються на підприємствах (Наука.., 10, 1962, 34);

На останньому курсі академії він, за порадою професора Морозова, уже опрацьовував наукову тему.. Потім з успіхом захистив її як дипломну працю на закінчення курсу навчання (Ле, Право… 1957, 213).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дипломний — дипло́мний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дипломний — -а, -е. 1》 Прикм. до диплом 1). 2》 Який виконується для одержання диплома. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дипломний — Дипло́мний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)