директор
ДИРЕ́КТОР¹, а, ч. Керівник підприємства, установи або навчального закладу.
Веселі домики тонули в вербах.. Там жили всі німецькі майстри й директор са-харні (Н.-Лев., II, 1956, 199);
Василь Гурович Ковтун.. директором Корчунецького дитбудинку став недавно (Панч, В дорозі, 1959, 275).
ДИРЕ́КТОР², а, ч., спец. Провідник у радіоапаратурі, який служить для збирання, фокусування випромінювання у вузький промінь.
Форма і місце директора добираються таким чином, щоб хвиля випромінювання директором збігалася за фазою з хвилею основного вібратора і посилювала направленість антени (Осн. радіотехн., 1957, 178).
Словник української мови (СУМ-11)