директивний
ДИРЕКТИ́ВНИЙ, а, е. Стос. до директиви.
Директивні органи;
// Який є директивою або містить у собі керівні вказівки.
Нині на перший план.. виходить ініціатива, творчість, зацікавленість, а не формальне виконання директивних циркулярів (Літ. Укр., 27.ІІІ 1964, 1).
Словник української мови (СУМ-11)