директива
ДИРЕКТИ́ВА, и, ж. Керівна настанова вищої інстанції підлеглій.
Ленінська резолюція «Про Радянську владу на Україні» стала директивою для всієї партії і відіграла історичну роль у розвитку української радянської культури (Ком. Укр., 12, 1968, 58);
— Директива прийшла, щоб хуторян усіх перетрусити, вогнестрільну й холодну зброю вилучити (Гончар, II, 1959, 156).
Словник української мови (СУМ-11)