Значення в інших словниках
-
директива —
директи́ва іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
директива —
Настанова, вказівка; циркуляр, обіжник, інструкція, припис; команда, наказ, розпорядження, г. зарядження.
Словник синонімів Караванського
-
директива —
-и, ж. 1》 Керівна настанова вищої інстанції підлеглій. 2》 В обчислювальній техніці – повідомлення у наказовій формі, що містить вказівку про те, які дії необхідно виконати. 3》 У програмуванні – компонент програми на мові Асемблер, який керує компонуванням програми.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
директива —
Поука, указ, напрямна, спрямова, завданок
Словник чужослів Павло Штепа
-
директива —
(англ. іnstructions) розпорядження, керівна вказівка, настанова, що дають вищі органи нижчим, керівник — підлеглим.
Економічний словник
-
директива —
див. наказ
Словник синонімів Вусика
-
директива —
директи́ва (франц. directive, від лат. dirigo – керую, направляю) розпорядження, керівна вказівка, настанова, що її дають вищі органи нижчестоящим, керівник – підлеглим.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
директива —
НАСТАНО́ВА (рекомендація, роз'яснення з боку вищого органу, керівної особи і т. ін., що вказують, як діяти в тих чи інших випадках); ВКАЗІ́ВКА (УКАЗІ́ВКА), УКА́ЗКА розм.
Словник синонімів української мови
-
директива —
Директи́ва, -ви, -ві; -ти́ви, -ти́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
директива —
ДИРЕКТИ́ВА, и, ж. Керівна настанова вищої інстанції підлеглій. Ленінська резолюція «Про Радянську владу на Україні» стала директивою для всієї партії і відіграла історичну роль у розвитку української радянської культури (Ком. Укр.
Словник української мови в 11 томах
-
директива —
рос. директива (англ. directive, від латин. dirigo — керую, направляю) — розпорядження, керівна вказівка, настанова.
Eкономічна енциклопедія