директорування
ДИРЕКТОРУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. директорува́ти.
Арифметику.. він добре вивчив ще як був писарем, а директорування в банку дало йому змогу перемогти й «дроби» (Гр., Без хліба, 1958, 12);
— Чудовий початок директорування, нічого сказати… (Шовк., Інженери, 1956, 22).
Словник української мови (СУМ-11)