директорування

ДИРЕКТОРУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. директорува́ти.

Арифметику.. він добре вивчив ще як був писарем, а директорування в банку дало йому змогу перемогти й «дроби» (Гр., Без хліба, 1958, 12);

— Чудовий початок директорування, нічого сказати… (Шовк., Інженери, 1956, 22).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. директорування — директорува́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. директорування — -я, с., розм. Дія за знач. директорувати. Великий тлумачний словник сучасної мови