директорувати

ДИРЕКТОРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Бути директором.

Кутень мешкає у невеличкому будиночку на заводській території.. Уже другий десяток років директорує тут (Зар., На.. світі, 1967, 109);

— Ще й місяця не директоруєте, а матеріали сиплються звідусіль, мов з мішка (Збан., Малин, дзвін, 1958, 205).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. директорувати — директорува́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. директорувати — -ую, -уєш, недок., розм. Бути директором. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. директорувати — Директорува́ти, -ру́ю, -ру́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)