директорша

ДИРЕ́КТОРША, і, ж., розм.

1. Жінка директора.

— З вами сам директор говоритимуть, — дещо здав з тону мій супутник. — Хай хоч і директорша, — незлобиво буркнув Федір (Збан., Малин. дзвін, 1958, 83).

2. Те саме, що дире́ктор¹ і дире́кторка.

[Горицвіт:] На головній вулиці — велика вивіска ательє жіночих мод імені Суворова.. Я туди заходила, дві години говорила директорші, що Суворов ніколи не захоплювався жіночими модами (Корн., II, 1955, 306).