дисгармонічний

ДИСГАРМОНІ́ЧНИЙ, а, е, книжн., рідко. Те саме, що дисгармоні́йний.

Щось дисгармонійне здалося в тому. Її ще дитячий, ще цілинний сміх, її дражливо граціозна хода на легкорухих мостинах контрастно малювалися на загальнім вируванні і клекоті парку (Ле, Міжгір’я, 1953, 16).

Значення в інших словниках

1. дисгармонічний — дисгармоні́чний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. дисгармонічний — -а, -е, книжн., рідко. Те саме, що дисгармонійний.  Великий тлумачний словник сучасної мови