дисгармонічний
ДИСГАРМОНІ́ЧНИЙ, а, е, книжн., рідко. Те саме, що дисгармоні́йний.
Щось дисгармонійне здалося в тому. Її ще дитячий, ще цілинний сміх, її дражливо граціозна хода на легкорухих мостинах контрастно малювалися на загальнім вируванні і клекоті парку (Ле, Міжгір’я, 1953, 16).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дисгармонічний — дисгармоні́чний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- дисгармонічний — -а, -е, книжн., рідко. Те саме, що дисгармонійний. Великий тлумачний словник сучасної мови