дискобол

ДИСКОБО́Л, а, ч. Метальник диска.

Посередині поля, з маленького кола, дискоболи кидали диск (Собко, Біле полум’я, 1952, 185).

Значення в інших словниках

1. дискобол — дискобо́л іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. дискобол — -а, ч. Метальник диска.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дискобол — дискобо́л (грец. δισκοβόλος, від δίσκος – диск і βάλλω – кидаю) спортсмен – метальник диска.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. дискобол — Атлет, що метає диск; стала тема у грец. мистецтві, в тому числі знаменита статуя з бронзи роботи Мирона (бл. 450 до н.е.), відома з мармурових рим. копій.  Універсальний словник-енциклопедія