дискобол
ДИСКОБО́Л, а, ч. Метальник диска.
Посередині поля, з маленького кола, дискоболи кидали диск (Собко, Біле полум’я, 1952, 185).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дискобол — дискобо́л іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- дискобол — -а, ч. Метальник диска. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дискобол — дискобо́л (грец. δισκοβόλος, від δίσκος – диск і βάλλω – кидаю) спортсмен – метальник диска. Словник іншомовних слів Мельничука
- дискобол — Атлет, що метає диск; стала тема у грец. мистецтві, в тому числі знаменита статуя з бронзи роботи Мирона (бл. 450 до н.е.), відома з мармурових рим. копій. Універсальний словник-енциклопедія