дискобол

Атлет, що метає диск; стала тема у грец. мистецтві, в тому числі знаменита статуя з бронзи роботи Мирона (бл. 450 до н.е.), відома з мармурових рим. копій.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дискобол — дискобо́л іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. дискобол — -а, ч. Метальник диска. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дискобол — дискобо́л (грец. δισκοβόλος, від δίσκος – диск і βάλλω – кидаю) спортсмен – метальник диска. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. дискобол — ДИСКОБО́Л, а, ч. Метальник диска. Посередині поля, з маленького кола, дискоболи кидали диск (Собко, Біле полум’я, 1952, 185). Словник української мови в 11 томах