дискретний
ДИСКРЕ́ТНИЙ, а, е. Складений з окремих частин; переривчастий.
Письменник віднайшов найкращий спосіб для «творчої подорожі» — вивів не прямий, наскрізний, а дискретний (переривчастий) сюжет (Літ. Укр., 27.IX 1968, 4).
∆ Дискре́тні величи́ни — величини, окремі значення яких розмежовуються кінцевими проміжками.
Словник української мови (СУМ-11)