Словник української мови в 11 томах

дискретно

ДИСКРЕТНО. Присл. до дискретний.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. дискретно — Дискре́тно: — непомітно [19;VI,VII]  Словник з творів Івана Франка
  2. дискретно — дискре́тно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  3. дискретно — Присл. до дискретний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дискретно — ДИСКРЕ́ТНО. Присл. до дискре́тний. Ключовою особливістю, котра відповідно повинна відображатися в структурі сценарних матриць технологічних та геоекологічної систем, є те, що розвиток негативних станів у них відбувається, як правило, не безперервно...  Словник української мови у 20 томах
  5. дискретно — дискре́тно 1. тихцем; потай, приховано (ст): Не живе й та перекупка, що продавала борщ на площі св. Антонія на Личакові. Її придуркуватий син, “глупі Ясю”, говорив сам до себе дискретно: “Я нікому не скажу, що моїй мамі в борщі щур втопився”.  Лексикон львівський: поважно і на жарт