дислокаційний

ДИСЛОКАЦІ́ЙНИЙ, а, е, книжн. Прикм. до дислока́ція.

— В його польовій сумці можуть бути топографічні карти, дислокаційні дані, накази (Кучер, Чорноморці, 1956, 307).

Значення в інших словниках

1. дислокаційний — дислокаці́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. дислокаційний — -а, -е, книжн. Прикм. до дислокація.  Великий тлумачний словник сучасної мови