1. Словник української мови в 11 томах

дислокаційний

ДИСЛОКАЦІ́ЙНИЙ, а, е, книжн. Прикм. до дислока́ція.

— В його польовій сумці можуть бути топографічні карти, дислокаційні дані, накази (Кучер, Чорноморці, 1956, 307).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дислокаційний — дислокаці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дислокаційний — -а, -е, книжн. Прикм. до дислокація. Великий тлумачний словник сучасної мови