Словник української мови в 11 томах

дислокувати

ДИСЛОКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Робити дислокацію; розміщувати збройні сили на певній території.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. дислокувати — дислокува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. дислокувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Робити дислокацію; розміщувати збройні сили на певній території.  Великий тлумачний словник сучасної мови