дислокування

ДИСЛОКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. дислокува́ти і дислокува́тися.

— Ліс цей не дуже вдалий для дислокування загону (Ю. Янов., І, 1954, 218).

Значення в інших словниках

1. дислокування — дислокува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. дислокування — -я, с. Дія за знач. дислокувати і дислокуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови