дислокування
ДИСЛОКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. дислокува́ти і дислокува́тися.
— Ліс цей не дуже вдалий для дислокування загону (Ю. Янов., І, 1954, 218).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дислокування — дислокува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- дислокування — -я, с. Дія за знач. дислокувати і дислокуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови