дислокування

дислокува́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дислокування — -я, с. Дія за знач. дислокувати і дислокуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дислокування — ДИСЛОКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. дислокува́ти і дислокува́тися. — Ліс цей не дуже вдалий для дислокування загону (Ю. Янов., І, 1954, 218). Словник української мови в 11 томах