дисциплінованість

ДИСЦИПЛІНО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Властивість і якість за знач. дисципліно́ваний; звичка, уміння дотримуватися дисципліни.

Володимир Ілліч говорив, що, навчаючи дисципліни робітників і селян, керівні працівники повинні починати з самих себе. Особисто Ленін був зразком організованості і дисциплінованості (Ком. Укр., 5, 1960, 51).

Значення в інших словниках

1. дисциплінованість — дисципліно́ваність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. дисциплінованість — -ності, ж. Властивість і якість за знач. дисциплінований; звичка, уміння дотримуватися дисципліни.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дисциплінованість — Дисципліно́ваність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)