дисциплінованість
ДИСЦИПЛІНО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Властивість і якість за знач. дисципліно́ваний; звичка, уміння дотримуватися дисципліни.
Володимир Ілліч говорив, що, навчаючи дисципліни робітників і селян, керівні працівники повинні починати з самих себе. Особисто Ленін був зразком організованості і дисциплінованості (Ком. Укр., 5, 1960, 51).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дисциплінованість — дисципліно́ваність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- дисциплінованість — -ності, ж. Властивість і якість за знач. дисциплінований; звичка, уміння дотримуватися дисципліни. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дисциплінованість — Дисципліно́ваність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)