1. Словник української мови в 11 томах

дисциплінувати

ДИСЦИПЛІНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Привчати до дисципліни.

Може й не пощастить їй з оповіданням, але вона була вдоволена тим, що, взявшись до записів спостережень, дисциплінувала себе (Хижняк, Невгамовна, 1961, 5).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дисциплінувати — дисциплінува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. дисциплінувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Привчати до дисципліни. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дисциплінувати — ДИСЦИПЛІНУВА́ТИ (привчати, змушувати до порядку), ПІДТЯГА́ТИ (ПІДТЯ́ГУВАТИ) розм. — Док.: дисциплінува́ти, підтягти́ (підтягну́ти). (Мося:) Громадяни.. За чотири роки революції, як бачу, ви не встигли дисциплінувати себе (І. Словник синонімів української мови
  4. дисциплінувати — Дисциплінува́ти, -ну́ю, -ну́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)