дитиночка

ДИТИ́НОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до дити́нка.

— Не рвіть, дівки, барвіночку, Не збудіте дитиночку! (Укр.. лір. пісні, 1958, 360);

[Людомир:] Хай буде так, дитиночко ласкава, Мов сонечко, ти сяєш на землі… (Коч., III, 1956, 45).

Значення в інших словниках

1. дитиночка — дити́ночка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. дитиночка — -и, ж. Зменш.-пестл. до дитинка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дитиночка — див. дитина  Словник синонімів Вусика
4. дитиночка — Дити́ночка, -чки, -чці  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. дитиночка — Дитинонька, -ки, дитиночка, -ки ж. ум. отъ дитина.  Словник української мови Грінченка