дитиночка
ДИТИ́НОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до дити́нка.
— Не рвіть, дівки, барвіночку, Не збудіте дитиночку! (Укр.. лір. пісні, 1958, 360);
[Людомир:] Хай буде так, дитиночко ласкава, Мов сонечко, ти сяєш на землі… (Коч., III, 1956, 45).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дитиночка — дити́ночка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- дитиночка — -и, ж. Зменш.-пестл. до дитинка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дитиночка — див. дитина Словник синонімів Вусика
- дитиночка — Дити́ночка, -чки, -чці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дитиночка — Дитинонька, -ки, дитиночка, -ки ж. ум. отъ дитина. Словник української мови Грінченка