дитинонька
ДИТИ́НОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Зменш.-пестл. до дити́нка.
Спи, дитинонько, спи, та зростай, мов сокіл! (Граб., І, 1959, 477).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дитинонька — дити́нонька іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- дитинонька — -и, ж., нар.-поет. Зменш.-пестл. до дитинка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дитинонька — див. дитина Словник синонімів Вусика
- дитинонька — Дити́нонька, -ньки, -ньці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)