дитинонька
дити́нонька
іменник жіночого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дитинонька — -и, ж., нар.-поет. Зменш.-пестл. до дитинка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дитинонька — див. дитина Словник синонімів Вусика
- дитинонька — Дити́нонька, -ньки, -ньці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дитинонька — ДИТИ́НОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Зменш.-пестл. до дити́нка. Спи, дитинонько, спи, та зростай, мов сокіл! (Граб., І, 1959, 477). Словник української мови в 11 томах