диференційований
ДИФЕРЕНЦІЙО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до диференціюва́ти.
Зникає і місцева, теж досить диференційована по діалектах лексика, пов’язана з колишнім побутом, з старою культурою села (Нариси з діалектології.., 1955, 16).
2. прикм. Узгоджений з певними правилами, умовами; роздільний, неоднаковий.
Встановити суворий контроль за додержанням диференційованого застосування агротехнічних заходів, способів і строків весняної сівби (Рад. Укр., 2.ІУ 1957, 1).
Словник української мови (СУМ-11)