Словник української мови в 11 томах

дихальний

ДИ́ХАЛЬНИЙ, а, е. Який бере участь у функції дихання.

Регуляція дихання здійснюється дихальним центром, розміщеним у довгастому мозку (Заг. догляд за хворими, 1957, 94).

Ди́хальне го́рло — частина дихального шляху, через яку проходить повітря від гортані до легенів у людини і наземних хребетних тварин; трахея.

Дихальний апарат складається з легень та дихального горла (Худ. чит.., 1955, 19);

// Який регулює діяльність органів дихання.

У нашій лікувальній практиці ми широко застосовуємо дихальні вправи у поєднанні з рухами кінцівок та корпусу (Наука.., 11, 1960, 46).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. дихальний — ди́хальний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. дихальний — [дихал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  3. дихальний — -а, -е. Який бере участь у функції дихання. || Який регулює діяльність органів дихання. Дихальна недостатність — патологічний стан, зумовлений порушенням обміну газів між організмом і навколишнім середовищем.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дихальний — Дихальний, -а, -е Дыхательный.  Словник української мови Грінченка