Словник української мови в 11 томах

дихотомія

ДИХОТОМІ́Я, ї, ж. Послідовне ділення цілого на дві частини, потім кожної частини знову на дві і т. д.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. дихотомія — дихотомі́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. дихотомія — -ї, ж. 1》 Послідовне ділення цілого на дві частини, потім кожної частини знову на дві і т. д. 2》 Тип галуження рослин, при якому головна вісь роздвоюється на дві однакові гілки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дихотомія — Двоподіл  Словник чужослів Павло Штепа
  4. дихотомія — дихотомі́я (від грец. διχοτομία – поділ на дві частини) 1. Тип галуження рослин, при якому головна вісь роздвоюється на дві однакові гілки. Д. властива і деяким безхребетним тваринам.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. дихотомія — 1. послідовний поділ цілого на дві частини; 2. розгалуження у рослин з поділом осі на дві нові гілки.  Універсальний словник-енциклопедія
  6. дихотомія — ДИХОТОМІЯ (від грецьк. διχοτομία — розтинання навпіл) — у загальному значенні — поділ цілого на дві частини; в логіці — поділ за ознакою суперечності...  Філософський енциклопедичний словник