Словник української мови в 11 томах

дихроїзм

ДИХРОЇ́ЗМ, у, ч. Властивість деяких тіл виявляти різне забарвлення залежно від напряму розглядання їх у білому світлі.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. дихроїзм — дихрої́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. дихроїзм — Дихроизм — dichroism — Dichroismus — властивість одновісних забарвлених кристалів по-різному поглинати промені світла. Окремий випадок плеохроїзму.  Гірничий енциклопедичний словник
  3. дихроїзм — -у, ч. Властивість деяких тіл виявляти різне забарвлення залежно від напряму розглядання їх у білому світлі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дихроїзм — (від грец. δίχροος – двобарвний) двоколірність; властивість деяких тіл виявляти різне забарвлення залежно від напряму розглядання їх (напр., кристали турмаліну). Інша назва – плеохроїзм.  Словник іншомовних слів Мельничука