Словник української мови в 11 томах

дичковод

ДИЧКОВО́Д, а, ч. Фахівець-садівник, який вирощує дички.

Робота дичководів.. показала, що пікірування сіянців в стані ключок і сім’ядолей має значну перевагу над пікіруванням в стані двох зелених листочків (Сад. і ягідн., 1957, 132).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. дичковод — дичково́д іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. дичковод — -а, ч. Фахівець-садівник, який вирощує дички.  Великий тлумачний словник сучасної мови